Песня из к/ф "В бой идут одни "старики"Hiч яка мiсячна, зоряна, ясная,Видно, хоч голки збирай.Вийди коханая, працею зморенаХоч на хвилиночку в гай.Ти ж не лякайся, що нiженьки босиiТопчуть холодну росу.Я ж тебе рiдная аж до хатинонькиСам на руках вiднесу.Сядемо вкупочцi бiля хатинонькиi над панами я пан.Глянь, моя рибонько, срiбнею хвилеюКотиться в полi туман.Am E7Ніч яка Господи, місячна зоряна,*AmВидно, хоч голки збирай,DmВийди, коханая, працею зморена,|E7 Am| (2)Хоч на хвилиноньку в гай!|Сядем укупочці тут під калиною,І над панами я пан!Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею|Стелиться в полі туман.| (2)Гай чарiвний, нiби променем всипаний,Чи загадався, чи спить:Ген на стрункiй та високiй осичинi |Листя пестливо тремтить.(2)Небо глибоке засіяне зорями, —Що то за Божа краса!Перлами ясними попід тополями|Грає краплиста роса.(2)Ти не лякайся, що ніженьки босії**Вмочиш в холодну росу:Я тебе, вірная, аж до хатиноньки |Сам на руках однесу.(2)Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,Тепло - ні вітру, ні хмар...Я пригорну тебе до свого серденька,|А воно палке, як жар.| (2)Ти не лякайся, що можуть підслухатиТиху розмову твою,Нічка поклала всіх, соном окутала, |Ані шелесне в гаю.(2)Сплять вороги твої знуджені працею,Нас не сполоха їх сміх.Чи ж нам обкраденим долею нашею|Й хвиля кохання за гріх?(2)Відміни (народний варіант):*Ніч яка місячна, ясная, зоряна** Ти не лякайся, що ніженьки білії, Создатель картин «В бой идут одни "старики"» и «Аты-баты, шли солдаты» погиб в автокатастрофе 11 апреля 1979 года., Песня звучала в кинофильме “В бой идут одни «старики»” 1973 года. По сюжету один из главных героев фильма, молодой летчик, знакомит с этой песней свою эскадрилью и тут же получает прозвище .